Наші дослідження

Українські правителі

Джерело

 Язичницькі правителі Династії Рюриковичів [ред. • ред. код]

Династію Рюриковичів, яка спочатку була язичницькою, заснував Рюрик I.

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Олег Віщий	Князь Київський		?-912	882	912	Регент, опікун князя Ігоря I. Вся політика Олега була орієнтована на захист економічних інтересів. Вершиною його політики вважають похід на Константинополь і угоду з Візантійською імперією 911 року.
Ігор І Старий	Князь Київський		878-945	913	945	Основоположник київської династії князів, що їх пізніше назвали Рюриковичами.
Ольга Свята	Велика Княгиня Київська		910-969	945	962	Регент, хрестилась в візантійського імператора Константина VII Багрянородного, але їй не вдалось принести християнство в Київ.
Святослав I Хоробрий	Великий князь київський		935-972	962	972	Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави, об'єднавши всі руські князівства під владою Києва.
Ярополк I Святославич	Великий князь київський		955-978	972	978	Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром.

 Християнські правителі Династії Рюриковичів [ред. • ред. код]

Християнство Володимир I Великий офіційно прийняв в 988 році.

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Володимир I Великий	Великий князь київський		960-1015	979	1015	Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977-979). 988 року прийняв хрещення під іменем Василь, розпочав христянізацію Київської Русі, встановивши Київську митрополію Константинопольського патріархату. Приєднав до своєї держави землі в'ятичів, ятвягів, радимичів, білих хорватів.
Святополк I Окаянний	Великий князь київський		980-1019	1015	1019	Після смерті Володимира Великого, Святополк утік із в’язниці до свого тестя у Польщу, не встигнувши навіть взяти з собою дружину. Спираючись на підтримку Болеслава I Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис, Гліб та Святослав. Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом — тоді новгородським князем Ярославом.
Ярослав Мудрий	Великий князь київський		983-1054	1019	1054	Видатний державний діяч і полководець. У період його князювання спостерігалося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство, засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
Ізяслав I Ярославич	Великий князь київський, Король Русі		1024-1078	1054	1068	Після смерті 1054 року Ярослава Мудрого Ізяслав посів київський престол, проте не зумів утримати в своїх руках спадщину батька і мусив розділити її з братами. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами.
Всеслав Чародій	Великий князь Київський		1029-1101	1068	1069	Князь полоцький, єдиний представник полоцької гілки Рюриковичів на київському великокнязівському престолі.
Ізяслав I Ярославич	Великий князь Київський, король Русі		1024-1078	1069	1073	Після поразки від половців у битві на Альті 1068 року і відмови князя видати киянам зброю у Києві спалахнуло повстання проти Ізяслава, і йому довелося втекти з міста. Наступного року Ізяслав повернувся з польськими військами й придушив повстання. Брати знову вигнали Ізяслава з Києва 1073 року, і він звернувся до Королівства Польського, куди прибув з «достатком великим». Польський король Болеслав II Сміливий, однак, не тільки не надав родичеві допомоги, але й відібрав більшість багатств, маючи намір скористатися ними у війні з чехами, і вигнав Ізяслава з країни, а з його суперниками, Святославом та Всеволодом, уклав союз.
Святослав II Ярославич	Великий князь Київський		1027-1076	1073	1076	Четвертий син Ярослава Мудрого. Засновник чернігівської князівської династії. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві.
Ізяслав I Ярославич	Великий князь Київський, король Русі		1024-1078	1077	1078	Влітку 1077 за допомогою польських військ повернув собі Київ, але загинув у битві на Нежатиній Ниві під Черніговом, де спільні війська Ярославовичів розбили бунтівних племінників.
Всеволод I Ярославич	Князь всієї Русі		1030-1093	1078	1093	Фундатор будівництва Михайлівського собору Видубицького монастиря, Янчиного монастиря, монастирської церкви Андрія.
Святополк II Ізяславич	Великий князь Київський		1050-1113	1093	1113	У 1093 році двічі зазнав поразки від хана Боняка. У 1095 році разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів. Святополк був учасником Витичівського з'їзду 1100, Золотчанського з'їзду 1101 і Долобського з'їзду 1103. Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів.
Володимир II Мономах	Великий князь Київський		1053-1125	1113	1125	Видав закон, за яким зменшив рези (відсотки) за позички і тимчасово трохи полегшив становище закупів, скасував холопство за борги. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 року, де була проведена радикальна реформа порядку спадкоємства (прийнято засаду прямого родового успадкування замість складної системи сеньйорату та зміни уділів) та Витечівського з'їзду 1100 року. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель і тимчасово затримав процес остаточного роздроблення Давньоруської держави.
Мстислав Великий	Великий князь Київський		1076-1132	1125	1132	Святий православної церкви, останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129).